Характеристика потенційних загроз для життя та здоров’я людей, особливості місцевих загрозливих факторів, кількість населення, що проживає у зоні дії небезпечних об’єктів

Надзвичайна ситуація (НС) - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об'єкті або території, спричинена аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншими небезпечними подіями (транспортні аварії, дорожньо-транспортні пригоди, пожежі, раптове руйнування споруд та ін.), які привели або можуть привести до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.
Відповідно до чинників, які можуть зумовити виникнення НС на території, розрізняються:
- НС техногенного характеру;
- НС природного характеру;
- НС соціально-політичного характеру.
НС для охорони здоров'я - це обставина, що виникла раптово, за умови якої можливості органів і закладів охорони здоров'я щодо запобігання та ліквідації медико-санітарних наслідків НС не відповідають у достатній мірі потребам охорони здоров'я населення і вимагають залучення додаткових сил та засобів чи суттєвої зміни повсякденних форм і методів роботи.
Найбільшою небезпекою для населення Чернівецької області, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та великомасштабних надзвичайних ситуацій в місті можуть бути:
1. Катастрофічні затоплення, які можуть виникнути внаслідок швидкого танення снігу весною або при аварії на гідроспоруді ГЕС    (додаток 1).
Особливості фізико-географічного положення та атмосферних процесів зумовлюють високу повторюваність небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ таких, як грози і пов'язані з ними шквалисте посилення вітру, сильні зливи, град тощо
Велика повторюваність дуже сильних опадів при виході південних циклонів обумовлена великим вологовмістом повітря, інтенсивними вертикальними рухами й орографією. Більшість циклонів при цьому процесі переміщується з Чорного моря вздовж східних схилів Карпат, у зв'язку з чим посилюється адвекція холоду, що сприяє їхньому поглибленню й активізації. Такі дощі спричиняють великі збитки господарствам, селеві потоки, дощові паводки, розмивають сільськогосподарські угіддя, руйнують дороги та будівлі.  
В холодний період року сильні опади у вигляді снігу та мокрого снігу супроводжуються налипанням мокрого снігу, який також завдає значних збитків господарству. В холодний період року на території області може спостерігатися ожеледь – щільний шар льоду, що утворюється при намерзанні переохолоджених крапель дощу чи мряки тумана на поверхні землі, проводах, деревах. При сильному зледенінні і вітрі відбувається обрив ліній зв'язку та електропередач, падіння стовпів, що може викликати значну втрату електроенергії і припинення її подачі. Намерзання льоду на поверхні землі, на дорогах (ожеледиця) ускладнює рух автомобільного і залізничного транспорту.
На території області посилення південно-східного вітру відбувається при виході в район Карпат циклонів з південно-заходу. Повторюваність таких процесів складає близько 30%. Посилення північно-західних вітрів до небезпечних значень - при вторгненні арктичних повітряних мас із Скандинавії. Сильний вітер завдає великої шкоди господарству: видуває посіви, валить дерева та стовпи, руйнує засоби зв’язку, обриває телефонні та телеграфні дроти, руйнує будівлі, призводить до вітровалів та буреломів лісів в горах. Зимою внаслідок хуртовини утворюються снігові намети, які утруднюють роботу автотранспорту. Посилення вітру при великих відкладах льоду посилює навантажнення на лінії зв’язку й електропередач, спричиняючи їх обрив та поломку опор.
Чернівецька область покрита густою мережею річок, які за розмірами надзвичайно неоднорідні і змінюються від малих струмків до значних водних артерій. В області 4494 річок сумарною довжиною 7641 км. Головні річки області - Дністер, Прут і Сірет.
Річний хід рівня води в річках характеризується весняним підйомом, обумовленим таненням снігу і частими дощовими паводками, звичайно перевищуючи рівні весняного водопілля. Для осіннього періоду характерні більш стійкі й низькі рівні, хоч нерідко мають місце значні паводки. Найвищий річний рівень частіше спостерігався в період дощових паводків, які в основному формуються в гірській частині басейну. Середня висота найвищого рівня над умовним рівнем води складає 1,3 - 5,7 м. Катастрофічним був паводок, який пройшов у червні 1969 року, висота паводку над нулем графіка р. Прут – м. Чернівці складала 638 см.
Річкові басейни Пруту та Сірету, як і вся територія Карпат, відносяться до найбільш паводковонебезпечних регіонів України. Паводки різної висоти повторюються в басейнах Пруту та Сірету 2-4 рази на рік. Але особливо загрозливими вони бувають у періоди високої водності, зумовленої глобальною атмосферною циркуляцією. З 1992 - 1993 р.р. розпочався черговий період високої водності. Протягом останніх років проходили високі паводки на річках Прут та Сірет. Так, за значеннями максимальних рівнів води паводок, в липні 2008 року на території Чернівецької області наблизився до історичного який спостерігався в червні 1969 року і сягав 10,38 метра над нулем поста.
Внаслідок такої паводкової ситуації під загрозою затоплення і руйнування тільки вздовж основних річок Прута, Черемошу і Сірету знаходяться 73 населених пункти з можливою площею підтоплення 20 кв. км, на якій мешкає близько 40 тис. чоловік. Враховуючи аналогічне становище на малих річках під негативним впливом паводків знаходиться 370  км2 території, на якій розташовані 156 населених пунктів з кількістю жителів 136 тис. чоловік.
Збитків від шкідливої дії вод зазнають практично всі райони області. Особливо потерпають від паводкових стихій Вижницький, Сторожинецький, Кіцманський, Глибоцький, Новоселицький і Путильський райони. Орієнтовні площі затоплення в цих районах при паводках 1% забезпеченості становлять відповідно – 79.0, 48.0, 51.0, 25.0, 67.0 і 6.0 км2.
Значні частини територій міст і сіл області є природньо підтопленими. В містах розвивається техногенне підтоплення. Особливо несприятливим в цьому відношенні є міста, розташовані на територіях, де залягають лесовидні суглинки та супіски. До них зокрема відносяться міста Чернівці, Кіцмань, Заставна, Герца, Сокиряни та Новодністровськ. Так, наприклад, в нових мікрорайонах по вул. Руській в м. Чернівцях за останні 10-15 років відбувся техногенний підйом рівня підземних вод на 8-12 м. Негативного впливу внаслідок підтоплення зазнає історична забудова м. Чернівці, де будівництво велося без виконання заходів по захисту від підтоплення. Підтоплення міських територій справляє негативний вплив на схилові території внаслідок чого активізуються старі стабілізовані зсуви (зсув в районі вул. Барбюса – Одеська в м. Чернівцях). Великий вплив на інтенсифікацію процесів підтоплення справляє зношеність підземних водонесучих мереж (до 70-80%).
2. Зсувні явища (додаток 2).  Чернівецька область являє собою полігон сучасного активного рельєфного формування з інтенсивним розвитком зсувних процесів. На даний час в межах області зафіксовано 1522 зсувів, з них 96 небезпечних.
Ступінь території ураженості території області 9,41%. Площа активізованих ділянок зсувів складає 50 кв. км, решта 710 кв. км зсувних ділянок є тимчасово-стабілізовані. Таким чином, при потужності зсувів 8-20 м на схилах висить оріентовно 10 куб. км зсувних мас, які надзвичайно чутливі до змін природно-кліматичних та техногенних чинників, що при сприятливих умовах готові до активізації. Зсувні процеси мають розвиток в 170 населених пунктах області.     Після катастрофічних злив в липні 2008 та червні 2010 року активізація зсувів, відзначена в більш ніж 40 населених пунктах. Значна кількість зсувних ділянок знаходиться в стадії підготовки до сповзання, а їх активізація, при умовах теплої і вологої зими, очікується в кінці лютого, початку березня місяця, а при холодній зимі в середині та кінці квітня.
Об'єми зсувних мас можуть сягати кількох млн. м3. Потужність зсувних мас сягає 5 20 м. В зоні впливу Дністровського водосховища після його заповнення активізувались своєрідні техногенні зсуви у древніх відкладах протерозою. Об’єми цих зсувів сягають 5 7 млн. м3.
3. Сейсмічна небезпека на території Чернівецької області визначається впливами підкорового вогнища зони Вранча (Румунія) та буковинськими землетрусами, які мали місце на території області або в безпосередній близькості від неї (додаток 3). До 1981 року значна частина території області та м. Чернівців були віднесені до зони з семибальною сейсмічністю.
За даними спостережень сейсмічної станції Чернівецького національного університету щороку реєструється біля 70-80 сейсмічних подій інтенсивністю до 3-4 балів в радіусі 100 км від м. Чернівці. Така досить значна і постійна сейсмічна активність безумовно справляє негативний динамічний вплив на стан силових процесів (зсуви, обвали тощо). Багато територій в межах області в силу порушеності різними фізико-геологічними процесами (зсуви, карст тощо), наявності грунтів ІІІ категорії по сейсмічних властивостях та зон тектонічних порушень є несприятливим в сейсмічному відношенні.
  4. Загрози техногенного характеру (додаток 4).
Область має сировинні запаси нафти (Лопушнянське родовище нафти Вижницького району). Розвинута сітка залізничних та автомобільних шляхів. Протяжність автошляхів складає – 2856 км, залізничних – 504 км.  Нараховується 92 великих шосейних і 5 залізничних мостів.
Особливу небезпеку з можливими наслідками і кількістю жертв являють собою аварії з викидом в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин (НХР).
Відповідно до Переліку потенційно небезпечних об’єктів (зареєстровані у Державному реєстрі ПНО), розташованих на території Чернівецької області всього нараховується 289 таких об’єктів. З них 5 класифіковано, як хімічно небезпечні. Хімічно небезпечні об'єкти за ступенем хімічної небезпеки поділяються: ІІ ступеня - 2 об’єкта, ІV ступеня - 3 об’єкта.
Всього на них використовується близько 20 тонн небезпечних хімічних речовин. На території області можливі також аварії з викидом (виливом) НХР при транспортуванні автомобільним та залізничним транспортом. Максимальна кількість НХР при транспортуванні залізницею одним поїздом складає до 300 тонн (2-7 цистерн). Середньорічна кількість небезпечних хімічних речовин, що проходить транзитом через станцію Чернівці становить 600 вагонів.
   5. Масові, культурно - видовищні, спортивні та політичні заходи з великою кількістю учаників та глядачів є одною з потенційних загроз для життя та здоров’я людей.
Враховуючи наявність на території району великої кількості пожежо-небезпечних об'єктів (додаток 7), залізниці, шосейних доріг - можливі виникнення інших аварій, таких як: пожежі, вибухи, зсуви, провали, які потребують проведення як організаційних, так і практичних дій у подоланні їх негативних наслідків.
Окрім того не виключено щодо можливості  землетрусу силою до 4-5 балів по шкалі Ріхтера.
Надзвичайні ситуації (НС) можуть також раптово виникати внаслідок епідемічного та радіаційного зараження  (додаток 5-6).
Збільшується пробіг санітарних автомобілів та знижується оперативність виїзних бригад швидкої медичної допомоги внаслідок перевантаженості автомобільних магістралей, несвоєчасного очищення вулиць від снігу в зимовий період, закриття доріг та об’їздів, віддаленого розташування вузькоспеціалізованих медичних центрів міста, що призводить до збільшення собівартості надання швидкої медичної допомоги населенню.Запорукою оперативного доїзду бригад швидкої та екстреної медичної допомоги є першочергове оснащення їх сучасними засобами радіо- та телекомунікаційного зв’язку.