120 років створення служби швидкої медичної допомоги на
Буковині
Історія служби "швидкої медичної допомоги" на теренах Буковини розпочалась в 1904 році.
Чернівці у той час належали до Австро-Угорщини. За часом створення служба "швидкої медичної допомоги", на території сучасної України, створення "швидкої медичної допомоги" Чернівців займає третє місце. Раніше від неї були відкриті лише станції "швидкої медичної допомоги" Києва (1902 р.) та Одеси (1903 р.).
Протягом своєї історії існування чернівецька "швидка" кілька разів змінювала свою назву. У 1904 р. вона називалася "Чернівецьке добровільне рятункове товариство", з 1918 по 1930 рр. – "Рятункова поготівля", з 1930 по 1940 рр. – "Salvare" ("Порятунок"). У радянський період вона мала назву Інститут швидкої медичної допомоги, а згодом – Чернівецька станція швидкої медичної допомоги.
З самого початку, на відміну «швидкої» Києва і Одеси, «швидка медична допомога» на Буковині розвивалася за європейською моделлю, під патронатом протипожежного департаменту міста, коли у складі виїзних бригад із надзвичайних ситуацій працюють поліцейські й медики, тобто це вже в ті роки був прообраз відомої сучасної служби "911".
Крім назви, змінювалося місце дислокації станції. При створенні служби вона розміщувалася у самому центрі Чернівців на вул. Д. Бежана, 8 (теперішня вулиця К. Цеткін, двір і приміщення колишньої фабрики художніх виробів). Це було зумовлено необхідністю наближення служби до Чернівецького протипожежного корпусу, вежа якого містилася на ратуші міста де постійно чергував пожежник. У 30-х роках станцію "швидкої" перенесли на вул. Бранков’яну, 2б (нинішня вул. І. Франка, 2). Наступні місця її розташування – вул. Руська, 17, з 1946 р. – Радянська площа, 4 (нині – площа Соборна), у 1986-1989 рр. – вул. Дзержинського, 2 (теперішня вул. Садова), а з 1989 р. станція переселилася до новобудови на вул. М.Мусоргського, 8 ( теперішня вулиця Кольбенгаєра Еріха), де і міститься дотепер.
За роки існування на «швидкій» змінювались структура, штати, обладнання та транспорт.
Австро-угорський період Чернівецької станції "швидкої медичної допомоги" розпочався зі створення Добровільного рятункового товариства, яке було засноване Установчими зборами при Добровільному пожежному корпусі у Чернівцях 4 вересня 1904 року. Збори затвердили Статут Товариства, яким передбачалося надання першої медичної допомоги при нещасних випадках або раптових захворюваннях, підтримка пожежників у їхній діяльності, перевезення хворих, підтримка цісарської армії, догляд і перевезення поранених солдат, було призначено Президента і Головного лікаря. Медичну
допомогу надавали два лікаря. Перша "швидка" у Чернівцях їздила на виклики кіньми.
Після закінчення Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії у жовтні 1918 р. Буковина, у тому числі і Чернівці, перейшли до складу королівської Румунії. Нова адміністрація розпустила Добровільне рятункове товариство, а на його засадах і майні було створено "Рятункову поготівлю", пізніше перейменовану у "Salvare" ("Порятунок").
Структура "Salvare" була ідентична структурі Добровільного рятункового товариства австрійського періоду і виконувала туж саму функцію, проте вперше на перехрестях і роздоріжжі багатолюдних доріг у світлий час доби були організовані пости у складі парамедика і поліцейського.
Медики «швидкої» їздили на виклики кіньми і лише в листопаді 1931року
товариство "Salvare" для служби придбали перше санітарне авто з двома ношами. Товариства "Salvare" на свої кошти видавали газети і журнали з пропаганди санітарних знань серед населення
28 червня 1940 року з приєднання Північної Буковини до Радянської України розпочався новий етап історії «швидкої медичної допомоги».
На засадах існуючого товариства "Salvare" ("Порятунок") було створено Чернівецьку станцію швидкої медичної допомоги, яка у деяких документах іменується Інститутом ШМД. Служба мала стабільну кількість бригад. Їх було три: дві працювали у денний час і одна цілодобово. Штат станції налічував 6 лікарів, які мали досвід роботи у реаніматології та з невідкладних станів. Крім них працювали фельдшери, санітари, телефоністи, медичний статистик, водії та інший персонал.
Під час війни та в післявоєнні часи, через брак автотранспорту, деякі виклики обслуговувались пішки або ж на попутках. У цей час значно розширився перелік причин для виклику. Служба почала обслуговувати не лише виклики з приводу нещасних випадків і загрозливих для життя станів, а й стани при загостренні хронічних хвороб, гострі хвороби, які не загрожують життю, фантомні болі, тощо.
Із розширенням переліку причин для виклику, кількість викликів починає стрімко зростати. Так, якщо 1944 р. було зареєстровано 10,7 тис. викликів, то у 1954-му – 25,6 тисячі, а 1964-го – 71,5 тисячі, що потребувало розширення штату «швидкої медичної допомоги» та створення спеціалізованих бригад, таких як наркологічні бригади для виїзду до онкологічних хворих і хворих із наркологічною залежністю, фельдшерська з перевезення хворих і породіль.
Зважаючи на розширення штату, станції швидкої допомоги потрібно було збільшення приміщення.
Так у 80-х роках станція швидкої допомоги з вул. Руської, 17 (тут вона базувалася досить недовго) переходить у приміщення на Радянську площу, 4, де подвір’я колишньої кінно-візникової станції переобладнали під відкриті і закриті бокси для машин, під ремонтну зону та автозаправний пункт. В 11 кімнатах станції розміщались - кабінет головного лікаря, диспетчерська, стерилізаційна, кімнати для відпочинку медперсоналу, ремонту радіоапаратарури, тощо. У розпорядженні станції вже були автомобілі "ГАЗ", "ЗІМ", "УАЗ", "РАФ", "Волга".
Новий етап розвитку на «швидкій медичній допомозі» розпочався з 1989 року, коли станція переселилася до новобудови на вул. М.Мусоргського, 8 (теперішня вулиця Кольбенгаєра Еріха), де і міститься дотепер.
За цей період припадає період розвитку «швидкої», коли значно зміцнилася матеріально-технічна база СШМД, зріс її штат і кількість бригад, відбувся їх розподіл на загальнолікарські, спеціалізовані та фельдшерські.
Проте це були і скрутні часи, коли нові машини для служби "03" не надходили (за понад два десятки років незалежності їх отримали лише 26), не було коштів для придбання запчастин, не було достатньо ліків для надання невідкладної та екстреної допомоги, траплялися невчасні виплати заробітної плати персоналу.
Але не дивлячись на це, «швидка медична допомога» Буковини поступово долала всі труднощі і розвивалась. В 1992 р. станція відкрила свій автозаправний пункт, для ремонту карет "швидкої" на станції збудували дві ремонтні ями та естакаду. У цей же час було розпочато автоматизацію робочих місць, для зменшення часу доїзду та поліпшення якості надання допомоги у Чернівцях було відкрито три пункти базування "швидкої" у віддалених мікрорайонах – у Садгорі, у мікрорайонах "Роша" і "Гравітон", які діють дотепер.
Для надання екстреної і невідкладної допомоги мешканцям в районах області на базі центральних районних лікарень працювали відокремлені пункти «швидкої допомоги», які були підпорядковані районним лікарням що дозволило покращити доступність медичної допомоги для мешканців усієї області, поліпшити її якість та скоротити час прибуття «швидкої» до місця виклику.
25.12.2012 р. рішенням XIV сесії Чернівецької обласної ради VI скликання було створено нову єдину в області структуру «швидкої медичної допомоги» ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Сьогодні, ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги» заклад в складовій системи екстреної медичної допомоги України, є висококваліфікованим, сучасним і провідним закладом в системі надання догоспітальної екстреної медичної допомоги, медичної служби по надзвичайним ситуаціям в Чернівецькій області.
Станом на 2024 рік цілодобову роботу Центру забезпечує 16 підрозділів з штатом працівників понад 1000 осіб.
З метотою покращення доступності населення до надання екстреної догоспітальної допомоги, підвищення її якості та з метою скорочення часу доїзду за викликом, в ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги» створено 3 станції, 7 підстанцій і 47 пунктів базування.
Сьогодні медичну допомогу в області надають 67 бригад Е(Ш)МД на визначенних пунктах базування, в тому числі 8 бригад медицини катастроф, які мають забезпечувати оперативне прибуття та бути готовими надавати медичну допомогу в разі виникнення надзвичайних ситуацій в області.
Відповідаючи на виклики сьогодення Центр забезпечений сучасною оперативною диспетчерською службою, консультативним телеметричним центром, відділом експертизи якості надання медичної допомоги, епідеміології та інфекційного контролю.
Особлива увага приділяється рівню кваліфікації медичних працівників. З цією метою в Центрі створено навчально-тренувальний відділ з сучасними засобами для підвищення знань медичних працівників. Планово проводяться семінари та тренінги.
Центр забезпечений лікарськими засобами, медичною апаратурою та медичними виробами.
З 2020 року в Центрі повністю оновлений автопарк новими санітарними автомобілями з новітнім обладнанням, що дало можливість покращити якість медичної допомоги. А у 2023 році Центр отримав за рахунок державного бюджету ще 14 сучасних санітарних автомобілів.
За рік в середньому оперативною диспетчерською службою Центру приймається більше 110 тис. звернень, здійснюється більше 35 тис. госпіталізацій хворих в стаціонари закладів охорони здоров’я області, надаються амбулаторні консультації та перевезення важких хворих, які потребують медичного супроводу, між закладами охорони здоров’я області та за її межі.
За три з половиною роки створення консультативного телеметричного центру було прийнято від керівників бригад більше 80 тисяч кардіограм, створено базу кардіограм, що дало можливість поріднення їх за різні проміжки часу, надано більше 12 тисяч консультацій керівникам бригад, які перебували на виклику та щоденно при звернені, надаються консультації населенню.
Але сьогодні ми дбаємо не тільки про своє забезпечення. Для ЗСУ Центром було передано автомобілі, медикаменти, вироби медичного призначення та зібрані кошти в розмірі 8 959 630,10 грн. Наші медики сьогодні надають медичну допомогу в лавах ЗСУ, навчально-тренувальний відділом проводяться навчання і тренінги по наданню долікарської допомоги військовим, працівникам ДСНС та Національної поліції, іншим організаціям та мешканцям області.
Сучасний ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» готовий і має можливості надавати кваліфіковану екстрену ( швидку) медичну допомогу у форматі 24/7 і стояти на захисті життя та здоров`я мешканців Чернівецької області.